Залишив Роман княгиню
І маленьких двох синів.
На Волинь втекла княгиня
Від боярських ланцюгів.
Але й тут знайшли бояри.
Небезпека все росте:
“Володимир цілий знищим,
Як дітей не віддасте!”
І вночі княгиня потай
Йде, схвильована, з палат…
Серце б’ється: може, зрада,
Може, десь чатує кат.
Йдуть. Маленького Данила
Взяв боярин Мирослав,
Василька держала ненька,
Піп княгині помагав.
Ось і мури… двері… коні…
По дорозі загули,
А за тиждень через Польщу
Вже в Угорщині були.
