Грають в морі між камінням
Розфарбовані промінням
Зграї хвиль живих.
Плещуть, ловляться, тікають,
Лащуть, скелі обнімають,
Ллються через них.
Та мовчать понуро скелі
І на поклики веселі,
І на жарти, і на сміх.
І стоять вони в задумі,
І немає в білім шумі
Втіх на рани їх.
