Хтось постукав в моє серце…
О, який знайомий стук!
Скільки він навіяв смутку,
Дивних спогадів і мук…
Скільки він розлив тривоги,
І проміння, і тепла…
О, невже любов се знову
Несподівано прийшла?!
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Хто се мак щороку сіє
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Чи вгледжу ще свою країну