Вже покорчились сніги.
Вже в яри потоки ллються,
Зеленіють береги,
В небі жайворонки в’ються.
Вже ось-ось сади, гаї
Уберуть зелені шати.
Защебечуть солов’ї,
Стануть горлиці турчати.
А Івасик день у день
В місті десь в шевця працює.
Він не чує ні пісень,
Ні казок лісів не чує.
Замість лісу і степів,
Стали мурами палати…
І Івасик захотів
В полі з батечком орати.
Рано-вранці він в мішок
Поскладав усе, що треба,
І подався до пташок,
До гаїв, до гір, до неба.
