Олександр Олесь – Казка ночі: Вірш

Ти заснула, мила? встань!
Ніч навколо — срібне море!
Мила, вийди, виплинь в море…
Ти заснула, мила? встань!

Вдень ходив я по земли,
А ходжу по дну морському…
Що це?! сон?! по дну морському!
Вдень ходив я по земли.

Що за диво?! десь на дні…
Як то може? в’ється річка!..
Під водою в’ється річка!..
Що за диво десь на дні.

Білі яблуні цвітуть…
Їхня пахощ — хвилі моря…
Десь на дні ясного моря
Білі яблуні цвітуть!

Будь русалкою в цю ніч!
Сядь, схились і слухай пісню.
Я зложу шалену пісню…
Будь русалкою в цю ніч!

Чуєш — кличуть солов’ї
З хати — в казку, з ліжка в море…
Мила, вийди, виплинь в море,—
Чуєш? кличуть солов’ї!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Казка ночі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Казка ночі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.