Міцно і солодко кров’ю упившись,
Сплять вороги уночі…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.
Стогнуть брати ваші в тюрмах проклятих,
Ґрати залізні рвучи…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.
Мати без сина і жінка без мужа
Плачуть, життя кленучи…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.
Мають знамена, і б’ється юнацтво,
Крови потоки ллючи…
Сміло з повіток плуги викидайте,
Куйте вселюдно мечі!
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Воля!? Воля!? Сниться, може?
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Вояче-брате
(Оцінок ще немає)