Олександр Олесь – Морквяний хлопчик: Вірш

Їхав хлопчик морквяний,
Коник буряковий,
На нім шапка з лободи,
Жупан лопуховий,

Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
Стремена з квасолі.

Їде хлопчик морквяний,
Під ним коник грає.
Надибали його свинки —
Цілісінька зграя!

Він вихвата пістолета,
Став свинки стріляти.
Свині кулі похватали,—
Нічим воювати.

Він узявся за шабельку,
Став свині рубати.
Геть шабельку свині згризли,—
Нічим воювати!

Обернувся туди-сюди,
Хтів у ліс тікати:
Через тії люті звірі
Мушу пропадати!

Ідуть люди, ідуть люди,
Ідуть край дороги,
Чисто свині все поїли,
Тільки й видно ноги.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Морквяний хлопчик":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Морквяний хлопчик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.