Олександр Олесь – Не цвітуть квітки зимою: Вірш

Не цвітуть квітки зимою
І дерева не шумлять…
А, обгорнені імлою,
Як мерці, вони стоять…
Як же ти, мій краю-квіте,
В час морозів вікових
Міг би квітнуть і шуміти
З-під наметів снігових?
Не кричать чайки зимою,
Не співають солов’ї…
Скуті кригою страшною
Сплять озера і гаї.
Краю — чайко — соловію,
Як же міг би ти співать ‘
І вперед іти в завію,
І других в дорогу звать?
Час мина… зима минає…
Все прокинеться від сну
І піснями привітає
Красне сонце і весну.
Як же ти, мій соловію,
Зможеш сонця не вітать?!
Як я можу, як я смію
В тебе, чулого, питать?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Не цвітуть квітки зимою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Не цвітуть квітки зимою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.