Не нам від сорому горіти:
Служили чесно ми меті,
І нас, батьків, ще наші діти
Запишуть в книги золоті.
Для нас вигнання — хрест не смерті,
А віковічного життя.
Як дивно-солодко умерти
Без мук, жалю і каяття!
І ще раз крикнути без болю:
«О людство, очі догори!
Борись за радість, сонце, волю
І так, як ми, за них умри!»
