Присвята Українському Січовому війську
Ми не зложим червоного стягу —
Кров червона із нас пролилась…
Власну кров ми ворожою змиєм,
Гострі коси залізні у нас!
Ми не підем з кровавого бою:
Наші друзі по тюрмах гниють,
Наші друзі в Сибіру конають, —
Ми назад їм проложимо путь.
Ми не кинем боротись за волю:
Наші браття упали в борні,
Їхня кров ще гаряча на ранах,
Їхні рани горять ще в огні.
Ми не зложимо зброї своєї…
Дужі в нас і бажання, і гнів,
Ми здобудемо землю і волю
І загоїмо рани віків.
Ми не підем з кровавого бою:
Наше військо сміється, б’ючись,
Наше військо в боях бенкетує
І від куль умира, сміючись!..
