Небо з морем обнялося,
Море в небі розлилося…
Цілий світ вони забули
І в туманах потонули.
Марив я з тобою бути,
Наші рідні душі скуті, —
Та, як небо, ти синіла
І в думках колись летіла.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Не беріть із зеленого лугу верби
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Нехай обдурений я сном
(Оцінок ще немає)