Невже твої уста-коралі
У моря щастя я знайду?..
Невже твої гадюки-руки
Мене, як лози, обів’ють?..
Невже мене чекають знову
Зітхання, зустрічи, пісні,
Квітки надій в тернах розпуки
І ніжних уст твоїх: “Люблю…”
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Три менти
- Попередній вірш → Олександр Олесь – З серцем, повним смутку-горя
(Оцінок ще немає)