Біля озера Ільменя
Став Великий Новгород,
Збудував його слов’янський
З фінським змішаний народ.
Не було ладу у його,
Вічно рід ішов на рід,
Вічно плем’я йшло на плем’я,
На сусіда йшов сусід.
В держава занепала,
І народ ладу схотів,
І на північ, на варягів,
Він послав своїх послів.
“Дайте нам якогось князя,
Дайте нам володаря!
Є всього у нас багато,
Але все і гине зря.
Хай він зробить в нас порядок
Дайте!” — плакали посли…
Усміхнулися варяги
І їм Рурика дали.
І могучою рукою
Рюрик землі об’єднав,
Дав народу лад і спокій
І до праці всіх позвав.
