Підбиті голуби знімались
З землі до променів ясних,
І знов на землю обривались,
І червоніли груди їх…
Знялися згуки і упали
На бідне серце моє знов…
Вони в безоднях десь пропали,
А з серця виступила кров.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – П’ять весен минуло
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Пісня (Коли вже ти, сонечко, мені зійде)
(Оцінок ще немає)