Вірші класиків > Олександр Олесь: Вірші > Олександр Олесь – Погасло сонце ласки і тепла

Олександр Олесь – Погасло сонце ласки і тепла: Вірш

Погасло сонце ласки і тепла,
Побили цвіт квіток моїх морози,—
Не до пісень мені: тремтять на віях сльози,
І туга душу обняла.

Погасло сонце — мрія чарівна,
І я блукаю знов без світла …
Душа моя на мить, на мить одну розквітла
І стала знову, як труна.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Олександр Олесь
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Погасло сонце ласки і тепла":

Читати схожі вірші:

  1. Олександр Олесь – Постій – не йди
  2. Олександр Олесь – Ось і сонце
  3. Олександр Олесь – Я сонця жду, і сонце зійде
  4. Олександр Олесь – Сонце на обрії, ранок встає
  5. Олександр Олесь – Що мені з того, що сонце весняне
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Погасло сонце ласки і тепла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.