Олександр Олесь – Похід на Царгород: Вірш

Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі — чудесним сном.

І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші теж торгові люди
Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців
І тримає їх в руці.
“Хоч не їдь! Одурить, скривдить!” —
Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий
Став збиратися в поход:
Хоче він до України
Прилучати Царгород.

І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,
Море диха, як живе,
Мов лютує, що з піснями
Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?
Гнуться щогли кораблів?
О, хіба згорнути крила
Важко, довго для орлів?!

І гуртом за весла взятись,
Разом взятись і гребти…
Море, море! І в негоду
Любе сміливому ти!

Так три дні пливли по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось і вежі Царгорода,
Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
І, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на беріг
Витягати кораблі.
“Що ж, мовляв, як не по морю,
То поїдем по землі”.

І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
І невидане тут сталось,
Найдивніше диво з див.

“Ой, повій, повій ти, вітре!
Швидше коней повези!!
Зашумів — повіяв вітер,
Покотилися вози.

Вороги перелякались,
До Олега шлють послів:
“Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотів!”

“Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серці гнів,
І, здається, ми братами
Станем з лютих ворогів.

Царю, хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:
Я обмежу їх число,
Щоб не більше, як півсотні
Їх нараз у місто йшло”.

Цар годився на умову,
Хрест святочно цілував.
Князь на Волоса, Перуна
І на меч присягу склав.

На воротах Царгорода
Князь Олег свій щит прибив.
На воротах Царгорода
Український щит висів.

Аналіз вірша “Похід на Царгород” Олеся

Поема «Похід на Царгород» входить до циклу поетичних творів Олександра Олеся «Княжа Україна». Тема твору: епічна розповідь про найвідомішу історичну подію — похід великого князя Олега зі своїм військом на Царгород. Мета походу — «до України прилучати Царгород», встановити нормальні торгівельні відносини між двома державами, щоб не кривдили греки наших торговельних людей. Підсумком походу стала перемога Олега, який прибив свій щит на ворота Царгорода і мирний договір про торгівлю між Руссю-Україною та Візантією.

Поема належить до історично-патріотичної лірики.

Ідея твору — звеличення мудрості Олега, військової майстерності та хоробрості його дружини, готовність захищати свою країну, показ любові до рідного краю. Також у творі показано гордість народу, який не вміє прощати кривди, заподіяні чужинцями нашим купцям, та думки про те, що Україна має бути визнана державою, яку повинні визнати рівною собі європейські держави.

Головними героями виступають князь Олег та візантійський цар. Олег — далекоглядний і розумний правитель, справедливий і дипломатичний воїн, який прагне перемоги, але не ціною життя своїх дружинників. Візантійський цар — хитра, проте кмітлива людина. Він розуміє силу Олегового війська і, нажаханий найдивнішим «дивом з див», коли кораблі поїхали по землі, як по морю, погодився на мирне вирішення конфлікту. Військо Олега порівнюється зі славними орлами, про візантійське немає і згадки.

Поема багата на художні засоби, перегукується з народними піснями та баладами. Автор використовує звертання «Море, море!; Ой, повій, повій ти, вітре!», і сили природи допомагають князю, напинаючи вітрила кораблів. Завдяки метонімії «Царгород кипить, торгує крамом, зброєю, вином», порівнянню міста з «вуликом» і «чудесним сном» та метафорі «ллється хвилями народ», перед читачем виразно постають картини великої торгівельної столиці, наповненої людьми, які віддають перевагу торгівлі, аніж військовим сутичкам.

Поезія сповнена патріотичного настрою, автор прагнув вкотре прославити подвиги князя та авторитетність Олега, адже він зміг організувати і продумати такий вдалий похід, зорієнтувавшись відразу по ходу обставин, як найкраще діяти. Мудрість правителя і вміння бути дипломатом завжди краще, ніж бездумна руйнівна сила війська. Тому і починається похід у поемі з конфлікту між країнами, а закінчується мирним договором між Україною та Візантією.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Похід на Царгород":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Похід на Царгород: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.