Маленький хлопчик в човен сів,
Махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
І на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось — краса!
Цвітуть хмарками небеса,
Літають зграями качки,
Щебечуть весело пташки.
Десь чути чайки ніжний плач.
Тут — перепілка, там — деркач.
А он в зеленому ліску
Кує зозуля: “Ку-ку-ку!”
Навколо човника рибки
Ведуть в воді свої танки.
І хлопчик тихо задрімав,
А човник все його гойдав…
І снились сни йому ясні,
І чулись радісні пісні…
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Рак – рибалка
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Розбите серце умира
(Оцінок ще немає)