Олександр Олесь – Розбите серце умира: Вірш

Розбите серце умира,
А я співаю: тра-тра-ра.
Воно крізь силу вже зітха,
А я сміюсь: ха-ха-ха!

Із серця чорна кров тече…
Нехай тече, нехай тече!
Колись кипіла в серці кров,
Колись цвіла в ньому любов.

Умру, умру!.. Не жаль мені…
Хай ти була не роки — дні,
Хай мент єдиний я горів,
Хай, може, сам себе дурив.

Дурив?! Дарма! А я горю,
Себе в останній раз дурю.
Любила ж ти? Любила? Так?
Це ти дала червоний мак?

Червоний мак в моїх руках…
Ти кажеш “ні”, ти кажеш “так”.
Ні, ні! Мовчи! Я хочу спать
І все, що сталось, пригадать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Розбите серце умира":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Розбите серце умира: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.