Серед скель, гаїв, каміння
Я гранітні мурії стрів…
“Гей, чиї це володіння,
Хто фортеці тут завів?”
І, вартуючи на скелі,
Гордо вітер відмовля:
“Ці фортеці і оселі
Гір ясного короля”.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Розбите серце умира
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Скоро сонечко пригріє
(Оцінок ще немає)