Серед юрби веселої, гучної
Я цілі дні стою,
Стою, дивлюсь на барви, строї
І забуття ловлю.
Серед юрби я, мов на кладовищі…
Там є могила і моя…
В могилу ту все нижче, нижче
Щодня спускаюсь я.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Садок. Пани. Московська мова
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Синіла ніч, дивились зорі
(Оцінок ще немає)