Олександр Олесь – Снігурі: Вірш

Звідки гості налетіли
стоголосим табуном
і розсипалися в полі
над розсипаним зерном?

Заспівали, задзвеніли,
мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
і розквітли, як квітки…
На городах мак рожевий
так заквітчує квітки.

Нагло враз табун крилатий
небезпечне щось почув,
вгору знявсь, і дуб гіллястий
в кущ троянди обернувсь.

Ще хвилина. І, як в казці,
враз осипались квітки,
і за вітром над снігами
полетіли пелюстки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Снігурі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Снігурі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.