Олександр Олесь – Столітні велетні-дуби: Вірш

Столітні велетні-дуби,
Бувало, в бурю і негоду
Шумлять, дивуючи природу,
І ждуть з піснями боротьби.

Зламав їх вік… Ростуть малі…
І тільки вітер пронесеться,
Вже ліс і труситься, і гнеться,
І просить ласки на землі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Столітні велетні-дуби":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Столітні велетні-дуби: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.