Ти смутна — і я сумую,
Ти весела — я сміюсь,
І співаю, і жартую,
І нічого не боюсь.
Ти, як сонце! Сонце гляне,
Кине усміхи землі,—
І розвіялись тумани,
Зникли зморшки на чолі.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Ти не дивуйсь, що в’януть квіти
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Тікаю від крові до сонця, квіток
(Оцінок ще немає)