У нашого хлоп’ятонька
блакитні оченятонька,
волоссячко ц’якесеньке,
а личенько білесеньке.
І зайчики, і пташечки,
й малесенькі комашечки
хотіли б з ним погратися,
та страшно їм озватися.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Туманом вкрились верхогір’я
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Хай дня не видко з-за туману
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)