В кафе, наповненім юрбою,
Де ллються вина золоті,
Як я люблю лишатися з тобою,
О смутку мій, на самоті.
В кутку десь, в сутіні вечірній,
Ми сидимо удвох, одні,
І тихо слухаєм в журбі безмірній,
Як плачуть струни жалібні.
І серцю солодко… Музика грає,
Огні, веселий сміх, вино…
Як хороше, коли страждає
На світі серце хоч одно.
