В залі розкішній сяє ялинка,
Сяє в намисті, сяє в цяцьках,
І задивилася в вікна дитинка
З слізьми в очах.
Так їй хотілося бігать багато,
Жабкою плигать, лазить жучком,
Дуже хотілось, та її тато
Був мужиком.
В хаті селянській сяє ялинка,
Капають роси в грі чарівній,
Хліба черствого чорна скоринка
Висить на ній.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Бризкало сонце дощами вогняними
- Попередній вірш → Олександр Олесь – В Криму
(Оцінок ще немає)