В журбі я сонцю не радію,
В сльозах не бачу я весни…
В душі ношу єдину мрію,
Одну її пещу, лелію,
Вночі і вдень єдині сни…
Це — край мій.
Коли вже ворога не буде,
Коли на рідний степ ступлю,
Тоді весна мене розбуде,
Тоді затопить сонце груди,
Тоді я пісню розіллю
Про край мій.
