З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…
- Наступний вірш → Дозвілля молоді (Коломийки)
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі
(2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)