Глянув зайчик на бузок
І угледів жабку,
Потихеньку підійшов
Та й смикнув за лапку.
А зелена жабка: “Ква!” —
З жаху затрусилась
Та з куща на землю — плиг!
Ледве не убилась.
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Жита
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Замовкніть всі
(Оцінок ще немає)