Умирає, гасне Київ,
Сонце нашої землі,
Не пливуть уже до його
Ні човни, ні кораблі.
Не пливуть Дніпром у море
І товарів не везуть:
Люди половців бояться, —
Ограбують ще й уб’ють.
Не кипить вже вир торговий,
Не лунають голоси,
І кияни подаються
В дикі пущі і ліси.
І князі в невпинних сварах
Підупали, знемоглись,
І стежки до їх скарбниці
Не чорніють, як колись.
А із півночі, із сходу
Йдуть нові все вороги…
Умирає, гасне Київ…
Тихо, пусто навкруги.
