Олександр Олесь – Жаба: Вірш

Не слухався хлопчик своєї мами:
Грався біля помийної ями.
А у ямі сіра жабка сиділа,
От вона в ротику хлопчика побувати й захотіла.

Тільки хлопчику прийшла охота
Трошки роззявити рота —
Жабка плиг йому в горлянку саму!
Засмутив хлопчик свою маму…

Треба доктора Хавчина звати,
Треба жабку з ротика виганяти!
Доктор Хавчин добре дбає,
Жабку із ротика квачиком виганяє.

Від жарочку у ротику сохло,—
От жабеня без води і здохло.
Як витягли жабеня за ніжку,
Перестав хлопчик лежати в ліжку.
Грається тепер він, та не біля ями,
Бо не хоче знову засмутити мами…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Жаба":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Олесь – Жаба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.