Пригадуєш?–
Ясніло небо чисте,
Куди не глянеш —
Мир і благодать.
А мі учились в полі попадать
В мішень,
яка зображує фашиста.
І скоро ціллю виповзла живою
Зі свастикою чорною мішень.
Ти не чекав повістки,
а до бою
Сам рушив, проклинаючи той день.
Не тільки відпочинку при нагоді,
А навіть сну зреклась твоя душа.
Звільнивши Русь,
ти не промовив: “Годі!”,
А людство визволяти поспішав.
З Німеччини пішли жахи й печалі,
Всі злочини фашистські…
І коли б
Стояв Берлін на Темзі а чи й далі,
Солдати миру і туди дійшли б.
Недаром ми ковтали пил походів,
Чотири роки йшли під гул атак.
Воскрес народ,
де з боєм ти проходив:
Румун і чех,
болгарин і поляк.
Ти й хвилі не барився у Берліні.
З яким поривом,
почуттям яким
Вертався ти,
щоб у своїй країні
Добудувати комунізму дім.
…Хоч і ясний сьогодні випав день
І небосхил —
куди не глянеш — чистий,
Не забувай, солдате, про мішень,
Ту саму,
що зображує фашиста.
