Не про майно ідеться нерухоме,
Не про якесь багатство, ні!
А про
Теоретично нам усім відоме:
Робити один одному добро.
Зроби добро людині і забудь.
Воно тобі сторицею віддасться.
Бо це єдина й непохибна путь
І до твого, і до чийогось щастя.
- Наступний вірш → Микола Хвильовий – Я із жовтоблакиття перший
- Попередній вірш → Олександр Підсуха – Вічне каяття
(Оцінок ще немає)