Хто чув,
як рано навесні
Земля пробуджується в сні
Або-
як в літні місяці
Колишуть жито вітерці?
Хто бачив,
як увосени
Сумують голі ясени
Або-
коли у грудні десь
Гай запорошується весь?
Інакші кожної пори
Стають озера і бори, Сади,
і луки,
і степи,
На що не глянь,
де не ступи.
А у людей із давніх пір
Є дві пори:
війна і мир –
Руїни,
злигодні
і сум,
Краса житгя
і велич дум.
Сьогодні нас усіх єдна
Один порив,
мета одна,
Одне бажання всіх країв:
Щоб слухати не грім боїв,
А те,
як рано навесні
Земля пробуджується в сні,
А в теплі літні місяці
Колишуть жито вітерці
Або –
як пізно восени
Сумують голі ясени.
