Олександр Підсуха – Ми ростемо: Вірш

Ми ростемо.
Ніяка сила
Наш ріс не може зупинить.
Там,
де село дотла згоріло,
Погляньте —
селище стоїть
І з кожним днем зника руїна.
Неспокій скрізь.
Це добрий знак!
Лише бійця,
який загинув,
Не воскресить ніяк.
Найбільша сума репарацій
Життя не варта одного,
Яке герой віддав в атаці
За щастя людства усього.

1947

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Підсуха – Ми ростемо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Підсуха – Ми ростемо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.