Ой над Ворсклою-рікою
Посмутились матері.
Повертались до зорі,
Умивалися сльозою.
Ой ти, зоре-зорянице,
Освіти дорогу
Нашим дітям із неволі
До свого порогу.
Ой ти, вітре-вітровію,
Найпрудкіший в полі,
Донеси до діток вість:
Ми уже на волі.
- Наступний вірш → Олександр Підсуха – Епізод
- Попередній вірш → Олександр Підсуха – Я не скажу тобі
(Оцінок ще немає)