Олександр Підсуха – Прощайте, росяні долини: Вірш

Прощайте, росяні долини
І села, сповнені краси.
Прощай, мій краю тополиний,
Уже за Доном ти єси.
Не замовкає бій шалений.
В донській іду я стороні.
Вперед поглянеш — сад зелений,
Назад — півнеба у вогні.
В нелюдській злобі і відчаї
Руйнують наш веселий дім.
І кат катюгу восхваляє
Перед натхненником своїм.
Хай восхваляє, хай нависли
Над нами хмари тут і там,
Ще діждемось, коли з-за Вісли
Тобі привіт я передам.
Прощайте, росяні долини
І села, сповнені краси.
Прощай мій краю тополиний,
Уже за Доном ти єси.

1941

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Підсуха – Прощайте, росяні долини":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Підсуха – Прощайте, росяні долини: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.