Пригадую: Юрга*, солдати,
Над ешелонами пісні.
А збоку — назнайома мати
Чогось ридала по мені.
Відкіль їй знати, що додому
Я вирушав, а не кудись?
Відкіль тій матері відомо,
Що на Вкраїну простяглись
Мої шляхи?..
Уже доволі
Журився я і ними снив.
Відкіль їй знати, що в неволі
Мене жде ненька дві весни?
І я іду не стороною,
А крізь пожежі і бої.
Я кров’ю вириваю з бою
Безсмертя нашої сім’ї.
Я гордий долею солдата,
Що, подолавши смерть і страх,
Вогнем нищівним з автомата
Додому прокладає шлях.
______________________
* Юрга – залізнична станція в Сибіру.
