Тут — початок життьової мислі,
Розуміння гроз над тихим домом.
Тут — я пробую на серці пісню,
Пройняту і ніжністю, і громом.
Тут — земля мене поїла соком.
Тут — здоров’я й сили набирався,
Щоб прожив у битвах, а не збоку,
Щоб радів,
і плакав,
і сміявся.
- Наступний вірш → Олександр Підсуха – Лиш почали сади цвісти
- Попередній вірш → Олександр Підсуха – Дай мені, земле, сили такої
(Оцінок ще немає)