І коли це сталося: сивизна на скронях?
Що ж, вступає осінь у свої права.
Пролетіла молодість на гривастих конях,
І про неї згадка з сумом ожива.
Все бої, походи,
Боєм збите жито.
Пів-Європи пройдено,
Скільки пережито.
А тоді на молодість
Не давали знижки.
Від Кавказу й Волги
До Берліна пішки.
Випала на долю нам
Люта хуртовина.
А прийшли додому –
Навкруги руїна.
У труді загоїли
Наболілі рани.
Глянули на сонце –
А воно нерано.
І коли це сталося: вечір па порозі?
На порозі вечір з місяцем блідим.
Та привал далеко. Ми іще в дорозі.
Ой не завжди весело бути молодим.
