Шляхи, що на захід простерті,
Додому ведуть і в безсмертя.
Хто страху у битві не знає,
Забувши сьогодні про втому,
Той дійде у рідному краї
В безсмертя раніш, ніж додому.
1943
- Наступний вірш → Олександр Підсуха – Ми вдвох читаємо твої листи
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Жива істота
(Оцінок ще немає)