Я буду мстить за Україну,
За муки всі, за всі жалі,
За всі страждання і руїни
На поневоленій землі.
За кожен зойк, дитину вбиту,
За плач сестер і матерів,
За те, що я колгоспне жито
В степу донецькому палив.
За те, що Канів осквернили
І наше нівечать добро,
За те, що боєм росу сбили
І скаламутили Дніпро.
Я буду мстить за тебе, мати!
З якого б напрямку не йшов, —
До рідної іду я хати,
До київських іду дібров.
1942
