“Поцукруй моє сонце,
покуштуй моє небо!”
Є в абстракції правда,
Або, може, потреба?
Чашку теплої зливи
Вип’ю літнього ранку,
Я люблю готувати
Стиглі сни до сніданку.
Ромбовидні обличчя
Знов повернуться спинами,
Я у день мого Я
Вкотре стану дитиною.
Поблукаю минулим
І попрошу у тебе:
“Розмалюй мені сонце,
Намалюй мені небо”.
