Одягнусь у малинове плаття,
У кишенях лежать горішки,
Скрізь холодні тумани пішки
До своєї прийду кімнати.
Чую запах сосни у домі,
Ялинкового скла у жменях,
І горішки лежать в кишенях,
І навколо усі знайомі.
Я заварюю чай із м’яти,
І зорю пригощаю печивом,
Може зранку, а може ввечері,
Повертаюсь, щоб все згадати.
Кольорового сонця спокій,
Шоколадного светра нитка,
Новорічна моя відкритка,
Не пожовкла за стільки років.
Знову вечір мережить небо
І зірки п’ють мій чай із м’яти,
Як нелегко все те згадати,
Що давно вже забути треба.
