Промінь полуничного сонця
Я відігріла у жмені
Яскрава зірка пронизує татові очі…
Трояндове світло – свіже…
І очі сіро-зелені
Лікують і біль, і втому,
І відчай кольору ночі.
Я, тато і полуничний промінь
Йдемо по Чумацькому шляху
І розділяєм на всіх
Щастя бездонну флягу
І хай там сніги чи повінь
Життя, наче хустка картата
Я – полуничний промінь –
Крізь хмарки біжу до тата.
