Блакить і темрява в єдиній хвилі
Ховаються в проваллях білих хмар.
Сьогодні залишається лиш в силі
Спострігання снів – цей дивний дар.
Зірок вогні, небесних сяйв фонтан
Не осліплять, не затуманять око.
І тільки думка, що пірне глибоко,
Пізнає, осягне химерний стан.
Весь жах буття і вічності й донині
Так легко рушить розуму святині.
Навіює чаруючий екстаз
Нам неземна, нетлінна ейфорія.
Незламна сила, що ім’я їй – мрія
Повідає: всьому причина в нас.
