Олена Балера – Чогось чекаю, сподіваюсь: Вірш

Чогось чекаю, сподіваюсь,
Ступаю, наче у повітря.
Несчутно так роки спливають,
Заглиблюючи в серце вістря.
У сутінках — дороги перші.
У мареві — шляхи майбутні.
Сама себе чи перевершу?
Чи докопаюся до суті
Минулого і сьогодення,
І що несе нам подих кожний?
Усе на світі має ймення.
А доторкнутися — чи можна?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Балера – Чогось чекаю, сподіваюсь":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олена Балера – Чогось чекаю, сподіваюсь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.