І падає сніг у квітні
На вже зелену траву.
Це вибух вражень новітніх!
Це здійснення наяву
Чогось неможливого досі,
Стихії холодний гнів.
Як доказ, що це — не осінь,
Він швидко зник без слідів.
Хоча по собі залишив
Він згадку про холоди,
На серці від думки тепліше —
Сніги розтануть завжди.
- Наступний вірш → Олена Балера – Застогнали земля і води
- Попередній вірш → Олена Балера – Пух тополиний сніжинки нагадує
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші