Навіює чаруючий екстаз
Нам кожен непомітний порух долі.
У ній вершини досягти хоч раз
Хотять усі і приміряють ролі,
Немов яскравий одяг маскараду.
Уявлення малює їм шляхи –
Лиш обрії, дерева і дахи,
Із духами висот немає зладу.
Десь в далині задумане бажання
Нам спокою сьогодні не дає.
Кожна людина мріє про своє
І долі задає своє питання.
Надію надає і серце гріє
Нам неземна, нетлінна ейфорія.
