Не осліплять, не затуманять око
Яскраві сплески світових пожеж.
І стрічки полум’я, які не знають меж,
Десь низку сонць охоплюють жорстоко.
І гинуть ці планети, а нові
Народяться одразу їм услід.
Поток цих перетворень в голові
Утворює пустих фантазій плід.
Хоч на майбутнє воду не пролити,
Час швидко й неупинно йде вперед.
Його ніщо не може зупинити.
Це – безперервна ланка із черед
Коротких днів шаленого потоку.
І тільки думка, що пірне глибоко…
